Надання БЕЗКОШТОВНОЇ медичної допомоги нелегальним мігрантам
- Ввійдіть, щоб залишити коментар
Шановні колеги !
В своїй роботі, в Пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, що нелегально перебувають на території України с. Журавичі, Волинської обл., (далі - ПТПІ ), я стикнувся з проблемою, а саме: лікарі в закладах охорони здоров'я Волинської обл., відмовляються безкоштовно проводити медичні огляди, консультації спеціалістів, не говорячи вже про лікування, осіб які перебувають в ПТПІ, аргументують вони свою позицію Постановою КМУ № 667 від 22.06.2011 року. Про інші нормативно-правові акти України вони навіть слухати нехочуть ! Їм давай Розпорядження МОЗУ !
Хочеться з цього приводу почути ваші зауваження та пропозиції (так як фінансовий ресурс організації обмежений ! : ) ) !







Шановний Вікторе,
Ми також зіштовхнулися із цією проблемою (відносно шукачів притулку): Навіть адекватні лікарі, які справді прагнуть допомогти, не наважуються допомагати шукачам притулку безкоштовно через цю Постанову. Кажуть, що в разі невиконання вимог Постанови КМУ№667 їх штрафують. Перевірити чи справді штрафують нам звісно не вдасться, але ми маємо намір боротися із постановою КМУ №667 шляхом оскарження її до суду в порядку адміністративного судочинства, що радили б зробити і Вам (що більше скарг, то більше шансів зрушити якось ситуацію з місця).
Для оскарження Вам потрібен потерпілий (або краще декілька). Для того щоб суд не відкинув скаргу за неналежністю позивача, виходячи зі змісту ч.1 ст.6, вам слід забезпечити доказову базу, яка б надала Вашому позивачеві усі підстави стверджувати, що його права і свободи були порушені цією Постановою.
Ми намагаємося зробити це таким чином:
1) вже давно подали запит до МОЗу із проханням дозволити надання безкоштовної медичної допомоги
(В нашому випадку мед допомога потрібна була терміново, про що йшлося в листі до МОЗ, проте відповіді все ще немає. У Вашому випадку можна запит робити від декількох осіб, що потребують допомоги вже зараз, а на додаток до цього ще й від громадської організації із вимогою надавати безкоштовну медичну допомогу всім, хто утримується в Журавичах із зазначенням переліку випадків осіб, які потребують допомоги вже зараз і, можливо, за їх підписами на ряду із підписом голови організації - такий собі class action. МОЗ скоріше за все або відмовить, або не надасть відповіді вчасно (чи взагалі), тоді разом із Постановою слід оскаржувати МОЗівське рішення або бездіяльність)
2) позивач має довести в суді, що він поніс матеріальну шкоду та зі стратегічної точки зору важливо ще забезпечити доказову базу на підтвердження того, що він не мав можливості самостійно сплатити за таку медичну допомогу
(Тобто, якщо медичну допомогу оплачує громадська організація і особа, яка тої допомоги потребувала, не несе ніяких витрат, суд, що, як ми знаємо, хоче відмазатися від складної справи, буде наполягати, що права, свободи та інтереси особи, якій відмовлено в безкоштовній мед. допомозі, жодним чином не були порушені - "зрештою, він(вона) навіть витрат ніяких не понесли". Ми думаємо вийти з цієї пастки так: оформлюємо договір цільової безпроцентної позики між приватною особою та нашим потерпілим (навіть на якусь відносно незначну суму, що є лише частиною вартості медичної послуги оплата якої вимагається), потерпілий самостійно сплачує за медичні послуги (або їх частину), використовуючи "позичені" кошти і обовязково отримує квитанцію про сплату. Таким чином можна а) підтвердити, що в цієї особи немає ресурсів для сплати вартості необхідного медичного обслуговування і б) що її правам, свободам та інтересам Постановою була завдана шкода, яка може бути підтверджена квитанцію про оплату медичних послуг та договором безпроцентної цільової позики.)
Отака от в нас ідея із приводу реагування на Постанову. Адже вона вже, на жаль, прийнята і зупинити її дію та потенційну шкоду життю та здоровю представників вразливих категорій іноземців та осіб без громадянства в Україні можна лише широкою відповідною реакцією. Слід наголошувати, що в контексті практики Європейського суду відмова у наданні необхідної медичної допомоги безкоштовно вразливим категоріям іноземців (як у Вашому так і в нашому випадку вони такими є) може (залежно від обставин конкретних справ) дорівнювати порушенню ст. 3 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. напр. рішення у справі М.С.С. проти Бельгії та Греції). Правове реагування варто також широко публікувати.
Нам також здається, що найбільше шансів досягти якихось позитивних змін у цій сфері в нас усіх буде, якщо ситуації позивачів, чиї справи будуть використані як стратегічні, будуть ледь не викликати сльози (краще навіть якщо викликатимуть). Однак, слід також пам'ятати, що при цьому треба переконатися, що стратегічні справи від імені конкретних осіб не обернуться для них серйозними ризиками. Треба дуже добре подумати про їх безпеку...
Якщо Ви зацікавлені в подібній стратегії дій, чи в тому випадку, якщо потрібна порада щодо практики Європейського суду, на яку можно спиратися при оскарженні Постанови, не соромтеся звертатися (ми будемо в кожному разі працювати по цій темі та раді будемо поділитися із Вами своїми наробками).
З пов.,
Галина Бочева