Справа Олаолу Фемі: 17-й місяць в СІЗО - стає нудно навіть "потерпілим"

Суд у справі Олаолу Сунканмі Фемі, студента з Нігерії, який опинився на лаві підсудних за спробу врятувати своє життя, - схоже, всім набрид. Хлопець рятував життя своє і свого друга під час нападу, і став обвинуваченим у замаху на вбивство - це не новина вже настільки, що й обговорення справи в ЗМІ майже затихло.

І правда - є ж багато тем для висвітлення ЗМІ, окрім хлопця, який відбивався від расистського нападу, і якому через це загрожує від 10 років до довічного ув’язнення? Нехай захищається, як може - думають, напевно, деякі колеги-журналісти. Навіть на останнє засідання, яке відбулося 6 березня, не з'явився жоден із 4 «потерпілих», не обтяжуючи себе наданням документів, що виправдовують їх відсутність (хоча адвокати захисту наполягали на присутності учасників процесу під час зачитування матеріалів справи, які суперечать висновкам обвинувачення; а таких знову було достатньо).

І не дарма: чергове засідання, як і попередні, містило чимало сюрпризів. Більшість з них стосувалися подій майже півторарічної давності, коли Фемі тільки був узятий під варту. Численні порушення в діях слідства почали спливати прямо в залі суду - не дивлячись на категоричні торішні реляції Луганської обласної прокуратури. Отже, деякі з них - ні, це не нудно, від цього залежить життя людини:

 Фемі тільки зараз був наданий для ознайомлення переклад протоколу його допиту, складений слідчим півтора роки тому. Нагадаємо, що у зв'язку з довгим процесом пошуку прокуратурою англомовного перекладача матеріали справи, окрім основних, так і не були перекладені для вивчення.

 На питання прокуратури, що ж не так у протоколі, - Олаолу повідомив, що йому ніколи не роз'яснювали його прав і не говорили, що він може давати свідчення рідною мовою і звертатися за послугами кваліфікованого перекладача для перекладу в ході усної бесіди чи процесуальних документів - в тому числі й тих, які йому довелося підписати. Також Фемі стверджує, що не міг сказати слідчому, що наносив удари потерпілим цілеспрямовано і дав ляпаса дівчині. Також під час надання пояснень він: не заявляв, що випив 350 грам алкоголю, оскільки цієї дози достатньо, щоб викликати в нього сильне сп'яніння (а його, нагадаємо, не виявила експертиза); не стверджував, що в під'їзді було погане освітлення; не посилався на шоковий стан; не говорив, що пив з пляшки, яка пізніше стала предметом самозахисту, оскільки на момент події пляшка була запечатана. Також Фемі не розуміє, як в протокол під виглядом його пояснень потрапили інші «дрібниці», використані прокуратурою для кваліфікації його дій. За словами обвинувачуваного, він не міг сказати слідчому, що «потерпілі» не були п'яні: в ході судового слідства він неодноразово вказував на неадекватний стан нападників і акцентував увагу на тому, що вони були під впливом алкоголю, що було легко визначити візуально і про що говорять медичні висновки. В той же час перелік завданих йому травм виявився далеко неповним. Пункти протоколу, які підтверджують, що допитуваний розуміє всі питання і згоден з перекладеною і записаною «з його слів» інформацією, не були йому зачитані, а після допиту слідчий Марочок, який до того не говорив з ним англійською, звернувся до Фемі зрозумілою йому мовою і змусив підписати документ. Прокурор спробував з'ясувати, чому частина допиту перекладалася досить точно (наприклад, опис одягу і місця події), а частина була істотно викривлена, - але відповідь на це питання зможуть дати перекладачі Гриньов і Володченко, а також колишній слідчий Марочок, запрошені на наступне засідання для допиту. До речі, допит Фемі в якості підозрюваного, за його власними словами, перекладав індійський студент, який погано володів англійською та імені якого матеріали слідства до нас не донесли (в порушення всіх процесуальних норм про переклад у таких випадках).

 Далі суд перейшов до вивчення цікавих документів, датованих 28 та 29 грудня 2011 року. Цими датами підписані протоколи про ознайомлення підсудного з постановою про призначення йому і «потерпілим» імунологічної експертизи, і тоді ж, згідно з матеріалами справи, підозрюваному були роз'яснені його права та було проведено його ознайомлення з результатами експертизи. При цьому сама експертиза була проведена на півтора місяці раніше - 14-16 листопада 2011 року. Під протоколами стоять підписи слідчого, перекладача (без зазначення прізвища) і якоїсь невстановленої особи. Згідно допису, обвинувачений «від підпису відмовився».

Пояснюючи суду, як це сталося, Фемі розповів, що в той день (28 грудня 2011 року) слідчий прийшов до нього в СІЗО з двома томами матеріалів справи і заявив, що йому необхідно швидко закрити справу і передати її до прокуратури (що і було зроблено вже 29.12.11). Змушуючи Олаолу підписати документ, слідчий заявив, що його адвокатом буде Анатолій (прізвища Фемі не пам'ятає). Однак, обвинувачений від послуг незнайомого, нав'язуваного йому адвоката відмовився. Жоден з вищезгаданих протоколів не пропонувався йому для ознайомлення зрозумілою для Фемі мовою. Він зміг ознайомитися з даними документами тільки в серпні 2012 року разом зі своїми нинішніми адвокатами. Однак прокурор знайшов вихід з незручної для себе ситуації: навідними питаннями він підвів Фемі до того, що після ознайомлення з результатами експертиз через 9 місяців у підсудного не виникло питань до їх змісту, з чого, на думку прокуратури, можна зробити висновок, що надавати їх підсудному не було ніякого сенсу. 28 грудня 2011 слідчий знову говорив з Олаолу англійською. Під час бесіди був присутній юнак (за припущенням Фемі, школяр), який не був представлений обвинуваченому як перекладач і не надавав відповідних документів, які б підтверджували його кваліфікацію.

Далі були зачитані результати дактилоскопічної експертизи, з якої випливало, що на шийці пляшки (згідно з матеріалами обвинувачення, знайденої в під'їзді, - а за твердженням підсудного, залишеної далеко від місця події), слідів пальців рук не виявлено, хоча обвинувачений в той вечір був без рукавичок і тримав свою «зброю» голою рукою. Це в черговий раз змушує сумніватися, чи те "знаряддя злочину" було долучено до матеріалів справи і хто його переміщав. Відповідь на це питання ми сподіваємося отримати на наступних засіданнях.

Жирну крапку у засіданні поставили адвокати підсудного, зачитавши відповідь на свій уточнений запит до служби таксі «Комфорт», де їм повідомили, що Денис Євтєєв, якого прокуратура намагається представити свідком, в листопаді 2011 року не працював в цій службі таксі.

Перший том матеріалів справи вивчений. Далі буде. Вивчення другого тому, а також допит слідчого Марочка та громадян Гриньова і Володченка, які фігурують у справі в якості перекладачів, відбудуться 14 березня о 15:00 та 20 березня о 14:00.

Аудіозапис останнього засідання:

https://dl-web.dropbox.com/get/06_03_1.mp3?w=AAA5Qu8qc3rYEDGeMmc06LAIt7RJH39uBvvGQTDynvGIUA

https://dl-web.dropbox.com/get/06_03_2.mp3?w=AAAg98nZ9vDkPSyNyF_3N7uwT-izy8SkH9bKZTxRuISZfw

Докладніше про справу:

http://hr-activists.net/events/p-dtrimaimo-olaolu-fem

Зображення користувача Анонимный.
Анонимный

Розділ VIII
ОБСТАВИНИ, ЩО ВИКЛЮЧАЮТЬ ЗЛОЧИННІСТЬ ДІЯННЯ
Стаття 36. Необхідна оборона

1. Необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

2. Кожна особа має право на необхідну оборону незалежно від можливості уникнути суспільно небезпечного посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади.

3. Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту. Перевищення меж необхідної оборони тягне кримінальну відповідальність лише у випадках, спеціально передбачених у статтях 118 та 124 цього Кодексу.

4. Особа не підлягає кримінальній відповідальності, якщо через сильне душевне хвилювання, викликане суспільно небезпечним посяганням, вона не могла оцінити відповідність заподіяної нею шкоди небезпечності посягання чи обстановці захисту.

5. Не є перевищенням меж необхідної оборони і не має наслідком кримінальну відповідальність застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для захисту від нападу озброєної особи або нападу групи осіб, а також для відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення, незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає.

Зображення користувача Анонимный.
Анонимный

організація з захисту прав людини захищає вбивць А надалі ви мабуть будете пропагувати вживання наркотичних засобів у школах)))) ви клоуни, скільки ж грошей вам заплатили щоб ви так принижувалися створюючі такі статті

Зображення користувача Анонимный.
Анонимный

Автори цієї статті такіж злочинці, як і та особа яку вони за гроші намагаются виправдати. Ганьба продажним популістам, котрих з потрохами адвокати злочинця Олаолу.

Бог Вам суддя, але ж подивитися б на Вас якби хтось з розбитою пляшкою в руках, у наркотичному угарі, як Олаолу, різав би вам горлянку.