Апеляційний суд Київської області – 100 років бар’єрності

Надивившись на луганські суди, не могла не скористатись можливістю оглянути на власні очі, як столичні установи вирішують проблему доступності правосуддя  для маломобільних груп населення. Варто відзначити, що друга половина робочої п’ятниці не найкращій час для відвідання таких закладів, адже кінець тижня здебільшого для української Феміди є скороченим, а ті нечисельні робітники установи,  яких таки вдається застати, не налаштовані на спілкування з неочікуваними відвідувачами. Але в Апеляційному суді Київської області чергові та співробітниця судової адміністрації (усі, хто ще лишився на той момент) радо зі мною поспілкувалися, розповіли про те, як апарат суду намагається сприяти подоланню бар’єрів, та провели пустими коридорами «храму правосуддя». Втім, попросили не фотографувати, оскільки вже не могли узгодити це з головою суду.

Тож, зустрічають відвідувачів 8 сходинок та крутий «пандус», а точніше - залізні рейки з нахилом близько 45 відсотків. І навіть попри стійкі зручні поручні з двох боків не те що людина на візку, а й жінка з дитячим візочком навряд зможе самостійно подолати цю екстремальну гірку.

Кнопка виклику чергового перед сходами відсутня, вона ховається вже над порогом на висоті 1,3 м, тому аж ніяк не допоможе людині привернути увагу охоронців. Тож перед відвідувачем постає непроста задача – повідомити співробітників суду про свою потребу, а це не так вже й просто, враховуючи, що черговий ховається за двома дверима та ще й на висоті 1,5 м.

Але якщо людина таки вигадає, як подолати першу перепону, то все стає набагато краще. Два чергових суду допомагають людині заїхати  на перший пандус та допомагають подолати непростий вхід з двох дверей, після того встановлюють мобільний пандус (який дійсно лежить на вході) та піднімають людину ще на 5 сходинок, які відділяють вхід від пропускного пункту.

Наступний бар’єр - два турнікети, другий розташований навпроти стола охорони, між турнікетом та стіною достатньо місця. В разі потреби вертушку знімають, стіл чергового відсувають, тоді проїхати можна без проблем.

Інформаційний стенд, що висить прямо над сходами на проході між входом та пропускним пунктом, залишається недоступним для людини на візку, оскільки з таким розташуванням скористатися інформацією неможливо.

В усіх дверних отворах є поріжки, неплавні, подекуди 5-7 см, хоч є й менші. Коридори завширшки півтора метри, але в одному коридорі стоять шафи або ж самі стіни звужуються до 1 м, а навпроти шаф ще й стільці, що ще забирає половину простору. Тож  в разі  відвідання суду людиною на візку або ж з ним, черговим доведеться докласти зусиль, щоб надати відвідувачу можливість потрапити до кабінетів та залів засідань.

Туалет розташований на першому поверсі неподалік від входу, але це не рятує ситуації - простір між вхідними дверима, які відчиняються назовні, та стіною в передбаннику - не більше 1 м

 

Через 25  см від дверей - сходинка 20 см, поручнів нема

Людина на візку зможе хіба що потрапити до доволі просторого передбанника та скористатися умивальником, але і це непогано в порівнянні з луганськими судами, де жоден санвузол і навіть жоден умивальник не можна назвати доступним.

Усі зали засідань (крім одного, в якому засідання проходять дуже рідко) розташовані на першому поверсі, на другому лише канцелярія, кабінети та актова зала. На другий поверх ведуть закруглені сходи - близько 30 сходинок. Працівники суду пояснюють, що в разі потреби маломобільної людини звернутися до канцелярії, черговий викликає відповідного співробітника на перший поверх, там усі необхідні процедури проводяться, бо піднімати людину такими сходами важко і немає в тому особливої потреби. Співробітники суду сумно поводять плечима та пояснюють,  що це все, що вони можуть зробити (приречено обводять зором 100-річну будівлю). Визнають непристосованість. Визнають потребу. Говорять, що люди на візку в них бувають, тож вони допомагають чим можуть.

Юлія Красільникова

 

Довідка: Моніторинг безбар’єрності українських та білоруських судів відбувається за ініціативи учасників та учасниць Другого Міжнародного Курсу з прав людини для молодих активістів, реалізованого в рамках спільної стратегії Всеукраїнської освітньої програми «Розуміємо права людини» та Білоруської правозахисної школи. Щоб взяти участь в моніторингу і досліджувати архітектурну доступність судів у вашому місті або отримати додаткову інформацію, зв'яжіться з координаторами кампанії за електронною адресою:postup.hrc@gmail.comабо за телефонами +38 (050) 273-19-96 (Олена Луньова), +38 (050) 810-66-49 (Юлія Красільникова).           

Приєднуйтеся до кампанії «Правосуддя без бар’єрів» у фейсбуці!

Кампанія "Правосуддя без бар'єрів" підтримана в рамках проекту «Підтримка громадської активності в Україні», що здійснюється громадською організацією «People in Need» («Людина в біді», м. Прага, Чехія) у партнерстві з Кримським правозахисним центром "Дія", Мережею правових приймалень Криму за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки. Проект  спрямований на посилення ролі місцевих громадських організацій, ініціативних груп та шкільних об'єднань у суспільстві.