Ми неправильно розуміємо Феміду

3.5
Ваш голос: Немає Оцінено (2 votes)

 

Для правозахисників є цілком логічним висловлювати повагу до суду, навіть якщо його дії є правопорушними. Воно й логічно, адже судові оскарження - один з основних інструментів правозахисту. Але давайте на мить забудемо про свою правозахисну сутність і уявімо себе обуреним філософом. То ж стаття буде дещо провокативна, як і уся філософія.

Зараз у країні точаться палкі дискусії - чи можна ламати церемоніал суду: не вставати перед суддею, не казати "Ваша честь". Підсудну особу, що саме так і вчиняє, активно за це звинувачують вества політиків, юристів і простого населення. Цікавина у тому, що звинувачення роблять ті, хто самі не мають до суду ані крихти поваги - ні політики, ні юристи, ні населення.

Це в українській ментальності - щось глибоко зневажати, але при цьому одностайно підкорятись офіційному церемоніалу.                             

Свого часу українці зневажали поляків-католиків і при цьому намагалися виборювати у них свої свободи у правовому полі. Але тільки Хмельницький зрозумів єдино вірно, як треба реформувати Річ Посполиту.

Реформа українського суду неможлива через прийняття законів, конституційні збори, рефенендуми. Лише через тотальне заперечення. Підкоряючись судам і кажучи "Ваша честь", ми тим самим визнаємо і  стаємо на службу завідомо порочному і корупційному відомству, таким чином тільки підсилюючи його. Церемоніально поважаючи суд, ми надаємо йому легітимності. А у багатьох випадках, це все одно, що надавати легітимності і підкорятись групці найманих катів, що піддають тебе тортурам. Неможливо реформувати Гестапо - лише знищити.

Тільки коли настане момент, при якому кожен українець відмовлятиметься вставати перед судом, порочна система позбудеться джерела своєї сили і зазнає краху. Після цього розпочнеться справжня судова реформа.

Ми неправильно розуміємо Феміду: меч у її руках не для того, щоб карати, а для того, щоб перебубати терези. Всліпу, не задумуючись.

Зображення користувача cemen_ukrnet.
Сергій Семенов
Offline
Останнє відвідування: 6 років 4 тижні тому
Реєстрація: 05.05.2010

Довольно интересная дискуссия, с одной стороны отвержения "принципа уважения к суду" как вызов к началу судебной реформы, а с другой соблюдение этого принципа как основы строения правосудия в целом. Будет ли отказ многих украинцев в суде говорить "Ваша честь", вставать при обращении суда, поводом к началу судебной реформы? Думаю нет. Если люди перестанут уважать суд, даже такой каким он есть, тогда зачем им уважать милицию, или прокуратуру? Все это приведет только к началу беспорядков. Нужно понимать что только в той стране в которой будет уважение ко всем принципам правосудия, как со стороны суда, так и со стороны участников - эти принципы будут действовать. И если одна из сторон забудет о них, задачей других будет использования правовых механизмов для того чтоб эти принципы заработали. Только путем правового воздействия мы можем добиться результата реформы правосудия, ведь правосудие основывается на праве, и только оно может повлиять на него положительно, не разрушая.

Зображення користувача reutski.
Константин Реуцкий
Offline
Останнє відвідування: 5 років 18 тижнів тому
Реєстрація: 09.03.2010

непростой вопрос) об этом я и говорю: нужно уважать принципы, лежащие в основе системы правосудия (в целом, они закреплены и на уровне национального законодательства) и приводить существующую систему в соответствие с этими принципами. но без уважения к суду ни старая, ни "новая" система не имеют смысла. суд должен быть независим - и от давления власти, пытающейся заставить принимать нужные ей решения, и от влияния бизнеса, пытающего купить выгодные ему решения, и от давления масс, угрожающих расправой за решения, которые им "не по душе".

Зображення користувача reutski.
Константин Реуцкий
Offline
Останнє відвідування: 5 років 18 тижнів тому
Реєстрація: 09.03.2010

ми висловлюємо повагу до правосуддя, як до принципа, а не окремій людині в мантії. історічний досвід вчить нас, що цей принцип вкрай важливий у будь які часи, при бідь якиому державному ладі. і паралелі з гестапо, на мій погляд, тут дуже недоречні. реформи, безумовно, потрібні, але, якщо не буде отої поваги до правосуддя, як до незалежного, безстороннього арбитра, то будь яки рефрми будуть марними.

Зображення користувача jakenhgar.
Сергій Кочмарський
Offline
Останнє відвідування: 6 років 36 тижнів тому
Реєстрація: 18.06.2011

Повага до правосуддя, як принципу - це добре. Але чи може наразі буде повага до українського правосуддя, як принципу?
Справа в тому, що допоки ми миримося з нинішньою системою українського правосуддя - ніякі конституційні реформи не допоможуть. Про це вже свідчить уркаїнський історичний досвід. Було прийнято багато гарних законів і тільки одиниці з них запрацювали. Реформи запрацюють тільки тоді, коли стара система вичерпає себе, коли до неї не залишиться жодної поваги, коли вона вже не буде працювати. І тільки тоді ініційовані реформи запрацюють, і можна буде побудувати нову систему правосуддя.

Зображення користувача reutski.
Константин Реуцкий
Offline
Останнє відвідування: 5 років 18 тижнів тому
Реєстрація: 09.03.2010

а що таке "нова система правосуддя"? є ідеї відкинути весь історичний досвід і зробити щось кардинально нове?

Зображення користувача jakenhgar.
Сергій Кочмарський
Offline
Останнє відвідування: 6 років 36 тижнів тому
Реєстрація: 18.06.2011

Ні:) Нова система правосуддя - будуватиметься за тими ж принципами, що й світова універсальна, ніяких нових велосипедів. Тільки хворі молекули та зв'язки між ними відійдуть у минуле із загибеллю старої системи, а у побудованій новій системі ці молекули і зв'язки буть здорові, принаймні на початку життя системи.
Вибачаюсь за семіотичний ухил:)

Зображення користувача reutski.
Константин Реуцкий
Offline
Останнє відвідування: 5 років 18 тижнів тому
Реєстрація: 09.03.2010

ну а якщо так, то, можливо, варто обговорювати, як змусити систему працювати таким чином, як вона має працювати згідно міжнародних стандартів та національного законодавства?

Зображення користувача jakenhgar.
Сергій Кочмарський
Offline
Останнє відвідування: 6 років 36 тижнів тому
Реєстрація: 18.06.2011

Так 20 років обговорюємо, треба вже й діяти...
І ще для аналогії. Для Києва було два варіанти: реконструювати НСК Олімпійський, або побудувати новий стадіон. Вибрали перший варіант - і наразі усі визнають, що це була велика помилка. Доречніше побудувати щось нове, аніж реконструювати рухлявий комплекс.
До чого я веду. Приклад реформи міліції у Грузії - безперечно вдалий. Напевно, Ви були б непроти такого ж сценарію для української міліції. Так чому не можна піти тим же шляхом позитивної деконструкції і для судової системи?

Зображення користувача fmoderator.
Форуму Модератор
Offline
Останнє відвідування: 4 роки 45 тижнів тому
Реєстрація: 03.03.2011

Хороший текст. Але щось мені підказує, що ми повинні змушувати праццювати судову систему, своїми як раз правовими механізмами, постійно контролювати роботу судової системи.

Я бачу що вона погана, але це не привід знищувати, бо у цьому інституті є потреба.

І до речі, тільки монстра можна знищити - його не виправиш, а у суді працюють люди, а люди - можуть змінюватись :)