Чому я всім раджу контролювати міліцію

0
Ваш голос: Немає

За цікавим збігом обставин, чи велінням долі, під вікном нашої організації – Асоціації УМДПЛ, яка займається розвитком системи громадського контролю за дотриманням прав людини в діяльності правоохоронних органів, стоїть співробітник ДАІ. Розв’язка доріг специфічна, один із напрямків руху за перехрестям – односторонній. На цій ділянці і зупиняє інспектор порушників – хто свідомо «не побачив» знак. А таких, до речі, вистачає.

Коли через прочинене вікно я чую суперечку, то відразу ж хапаю фотоапарат і виходжу на балкон, бо знаю – інспектор когось «спіймав». Свої роздуми з приводу таких ситуацій я вже виклала в статті «Чарівна сила посвідки на дорогах».

Зараз хочу розповісти про чергове «зіткнення», що теж заслуговує уваги. Проти одностороннього руху їхала червона машина «БМВ». Інспектор сварив її власницю, погрожував направити на перездачу екзаменів, якщо вона не знає правила дорожнього руху. Зрештою, запропонував їй розвернутися і в подальшому не порушувати. Але дама за кермом все ж наполягала на проїзді. Не чула, що вона говорила, бо долітали фрази лише від емоційного інспектора. Знервований, він дістав ПДР і почав пальцем показувати на знаки 5.5 і 5.6, коментуючи: «Ось дивіться, читайте!». Його опонентка вперто розмахувала руками в автомобілі і наполягала на своєму. Інспектор попросив її права і комусь подзвонив, продиктувавши дані з документа. Сутичка продовжувалася доти, доки морально знесилений правоохоронець не затих та трохи не відступив від автомобіля. І тут я зрозуміла, що непохитна пані за кермом може отримати першість у словесній дуелі над представником закону. І тут у мене виривається «Інспекторе, штрафуйте! Пишіть протокол!». Міліціонер підняв голову, побачив і відчув контроль громадськості, пожвавішав і дістав протокол для заповнення. Інцидент продовжувався, я все стояла і дивилася, а представник ДАІ щось писав і поглядав, чи я все ще стежу за його діями. В якийсь момент інспектор раптом запропонував водієві від’їхати за поворот, за 10 метрів, а це якраз поза межами моєї видимості! Я бачила лише задню частину авто, а через гілки дерев ледь проглядався яскравий салатовий формений жилет.

Шкода, але, здається, інспекторам все-таки хочеться знайти в своєму житті затишне місце, де відсутня законність та справедливість, а тим більше – громадські активісти, які тримають міліцію під контролем:) І хто знає – можливо за тим поворотом шелестіли купюри національної чи закордонної валюти, після чого інспектор побажав водієві щасливої дороги?

Ось чому я люблю стежити за міліцією та закликаю це робити інших. Ми повинні розуміти, що активний контроль з боку громадськості здатний сколихнути зміни, які так необхідні для побудови правової демократичної країни. Особливо, коли це стосується міліції – органу, який покликаний нас захищати та гарантувати нашу безпеку (за наші ж податки). Не треба тиснути – варто лише проявити небайдужість, відсторонити страх, а коли потрібно – зробити зауваження. Почніть із себе – будьте чесними, свідомими та сміливими!

Всіх закликаю приєднуватися до діяльності Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів і активно брати участь у кампаніях громадського моніторингу. Приміром, зараз проходить кампанія моніторингу ДАІ, а згодом буде оголошено кампанію моніторингу дозвільної системи. Проконтролювати їх може кожен, навіть не маючи автомобіля чи зброї, все значно простіше.

Тож дійте!

 

Автор: Анастасія Малинка